ну, ось, я зробила над собою зусилля і швидесенько пошила ведмедика для однієї крихітної дівчинки. викрійка та сама, але ведмідь вийшов зовсім інший. звичайно, тому що я інакше вишила йому мордочку, і вона більше схожа на людське обличчя, аніж на іграшково-ведмежу морду. несподівано для себе вирішила почепити на пузо гудзики - щоб дитинка пальчики ( Read more... )

нарешті я це зробила. порадійте зі мною. герда для тані готова, ведмедик для її синочка теж готовий. ну, і задекупажована серветкою листівочка ще. нижче можете на ці творіння подивитися. герда лишилася безштанна, крильця їй я теж шити не захотіла. зате ведмедик вийшов печворковий, навіть нічого такий, милий. з фоток не видно, але він менший за ( Read more... )

тепер переглядатиму фільми за участю бінош. вона мені і раніше подобалася, а тепер уже візьмуся за неї серйозно. ні, гіра я не розлюбила. але з тих фільмів, де він грає, я не дивилася всього кілька. дома триляки вмикати не хочеться, бо дитина, та і я після них сплю погано. а амелію просто дивитися не хочу. не кажіть мені, що у них з бінош є ( Read more... )

 шию янгола тильду в подарунок для однієї хорошої дівчини, з якою я колись навчалася в одній групі. тільце майже готове, лишився одяг та зачіска. натхнення прийшло випадково, як і, власне, ідея подарувати їй ляльку на день народження. а ще в тані є синочок, трохи старший за мою доню. щоб він не ображався, пошию для нього теж якусь цацку. помітила: ( Read more... )

 ну, ось, перша моя муньєка. з*явився вільний день - і ось що вийшло. лялька - подарунок для свекрухи. не те, щоб я дуже її любила, але купила надто великий пакетик для подарунка (у неї в неділю день народження), якось негарно виглядало. ляля ароматизована: всередині синтепон, вимащений у краплях різних олійок: лимонної та лавандової, а сумочка ( Read more... )

 кому шо, а курці - просо. я знову страждаю. попри те, що часу я не маю ні на що взагалі, бо роботи купа, і комусь-то доведеться її робити, я запала на новий вид примітивних ляльок munecas. вони дуже схожі на тильд і здебільшого сувенірні. очаровашкі не то слово. а прості, наче інфузорії. і от як то все організувати? казала вже, що останню лялечку ( Read more... )

 ну, ось, погляньте на красуню соню. давалася вона мені важко, бо часу вільного мало було, і шила я її переважно вночі, з перервами, поетапно. але вона справді викохана: мої улюблені кольори, особливо сукенка: глянеш - і серце від ніжності стискається. а коски, як бачите, з букльованих ниток, кошлатенька така зачіска, наче дівчина сто років не ( Read more... )

 лялю я пошила, але не зовсім. не оформила одяг там бейкою всякою, ще чимось. бо нема часу. ото волосся пришила і віддала доні на растєрзаніє. такий гарнюній пупс вийшов, але ще не сфоткала. дороблю - сфоткаю. а взагалі часу катма, йомайо, і коли у мене такі завали були, коли доби не вистачає? саме тому я зараз тутво сиджу, а вчора ходила в кіно. ( Read more... )

 пошила подарунок для сестри моєї подруги. сестра обожнює бджілок у будь-якому вигляді. хєхє у такому вигляді бджілок у неї ще точно не було))) вийшов трошки кривенький, але доволі милий тильдобджіл.  не знаю, чи колись зможу повторити цей подвиг.  кроїти та шити по чорному, особливо коли в домі немає крейди, а  креслити милом у мене не виходить, ( Read more... )

 не спала я цієї ночі. спочатку дивилися фільм про рея чарльза, потім малючка розвела активність, а потім я не могла заснути. взялася шити бджілку-подарунок, але закінчити сьогодні не вийшло. подивилася джейн ейр з тімоті далтоном. прекрасне кіно, трошки розтягнуте, але екранізація чудова. кілька днів тому ми дивилися іншу, вдвічі, мабуть, коротшу ( Read more... )